Незнищенність

Untitled03

Лук’яненко Л. Незнищенність / Л.Лук’яненко. — Вид. 5-те доповн. – Тернопiль : Навчальна книга–Богдан, 2013


У книжці автор розмірковує про незнищенність української національної ідеї, стверджує віру в непереможність українського народу, щиросердно висловлює думки націоналіста, який інтереси України ставить понад власні.
Для широкого загалу.

Завантажити (855 КБ – pdf)

Читати далі

Advertisements

Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН та УПА

1805051510062760_f0_0

Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. / Відп. ред. та упоряд. В.В’ятрович. – Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011


У двотомному збірнику опубліковано документи українського підпілля про польсько-українські стосунки у важкий для обох народів період: 1942—1947 роки. Перебіг війни між ними, спроби переговорів та налагодження співпраці між українським та польським підпіллям, загальна характеристика політичної ситуації в Західній Україні, на фоні якої розвивався конфлікт — ці та інші теми висвітлюють унікальні джерела (звіти мережі ОУН та відділів УПА, інструкції та накази, протоколи Служби безпеки). Більшість матеріалів публікується вперше.

Завантажити (4,7 МБ – pdf у zip)

Читати далі

У них щось негаразд з головою, у тих росіян…

ann_13_3_0

Лаурен А. У них щось негаразд з головою, у тих росіян… / Анна-Лєна Лаурен. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2011.


Книга фінської письменниці і журналістки телеканалу YLE Анни-Лєни Лаурен «У них щось негаразд з головою, в тих росіян» Захоплива розповідь про сучасне життя росіян. З її живих, написаних з м’яким гумором і великою симпатією замальовок витворюється упізнаваний образ сучасної Росії.
Анна-Лєна Лаурен вважає, що в назві книги нема нічого образливого. Це можна порівняти з французьким висловом «Ils sont fous» («Вони божевільні»), але в хорошому значенні. Книга перекладена фінською та російською мовами, у Росії читачі сприйняли її по-різному. А тепер і вкраїнський читач має змогу краще зрозуміти тих росіян, у яких “щось не все гаразд з головою”…

Завантажити (2,6 МБ – pdf)

Читати далі

Сакральний світ Трипільської цивілізації

Untitled01

Бурдо Н. Б. Сакральний світ Трипільської цивілізації / Наталія Борисівна Бурдо. – Київ: Електронне видання, 2005.


Безліч артефактів трипільської культури, отриманих під час археологічного дослідження пам’яток, свідчать про найвище піднесення духу архаїчної цивілізації мідного віку, що знайшло відображення саме у сакральному світі, створеному трипільцями. До розуміння окремих аспектів духовного життя давнього суспільства можна наблизитися (за браком вербальної традиції та писемних джерел) тільки на базі джерел археологічних, які інтерпретуються виходячи з даних дисциплін, що вивчають людину. У цій книзі ми намагалися передусім окреслити коло матеріалів, які можна залучити для реконструкції духовної культури трипільців.
Під час дослідження сакральної сфери праісторичного суспільства, настільки давнього, що від нього залишилася лише матеріальна культура, а вербальна традиція стосується вже значно пізніших часів, треба чітко усвідомлювати межі можливих реконструкцій і визначити методи дослідження та їх спроможність досягти поставленої мети. Сама можливість вивчення духовної сфери конкретного суспільства на основі археологічних артефактів базується на уявленні про певну універсальність сприйняття сакрального людиною, що обумовлено спільним культурним походженням та законами психології.
Вивчення етнографічних джерел показує, що зв’язок релігійних ідей та дій з матеріальною культурою зовсім неоднозначний. Тим більш неоднозначно відбивають прояви сакрального археологічні джерела, бо вони ще й дуже фрагментарно подають минуле. Отже, на основі археологічних артефактів можна створити лише певні моделі, які стосуються окремих аспектів духовного світу давнього суспільства на досить загальному рівні, виходячи з закону універсальності відношення людини до сакрального.
Реконструкція сакрального світу давніх суспільств на основі археологічних матеріалів можлива лише із залученням даних багатьох інших наук. Власне метод складається з визначення певних матеріальних артефактів, якими оперує археологія, певним релігійним уявленням, які є об’єктом дослідження історії релігії, порівняльної міфології, етнології, соціології тощо. Він передбачає використання з цією метою ретроспективного і порівняльно-типологічного методів.

Завантажити (64,2 МБ – pdf)