Золотоординські часи на українських землях

jelnykov_zolotoord_chasy

Єльников М.В. Золотоординські часи на українських землях. – Київ: Наш час, 2008. – (Невідома Україна)


Книжка розповідає про часи монгольського нашестя та державу Золота Орда, вплив яких на долю населення Київської Русі і Половецького степу, на жаль, й на сьогодні не має усталеної оцінки. У книзі розглядаються контакти слов’янського населення з тюркомовними кочовиками, що позначилося на етнографічних особливостях української культури. Книга розбиває усталений погляд на степовий регіон як Дике поле, бо там проживала не лише осіла й кочова людність, але й існували значні ординські міста.

Завантажити (78,5 МБ – pdf)

 

Advertisements

Сакральний світ Трипільської цивілізації

Untitled01

Бурдо Н. Б. Сакральний світ Трипільської цивілізації / Наталія Борисівна Бурдо. – Київ: Електронне видання, 2005.


Безліч артефактів трипільської культури, отриманих під час археологічного дослідження пам’яток, свідчать про найвище піднесення духу архаїчної цивілізації мідного віку, що знайшло відображення саме у сакральному світі, створеному трипільцями. До розуміння окремих аспектів духовного життя давнього суспільства можна наблизитися (за браком вербальної традиції та писемних джерел) тільки на базі джерел археологічних, які інтерпретуються виходячи з даних дисциплін, що вивчають людину. У цій книзі ми намагалися передусім окреслити коло матеріалів, які можна залучити для реконструкції духовної культури трипільців.
Під час дослідження сакральної сфери праісторичного суспільства, настільки давнього, що від нього залишилася лише матеріальна культура, а вербальна традиція стосується вже значно пізніших часів, треба чітко усвідомлювати межі можливих реконструкцій і визначити методи дослідження та їх спроможність досягти поставленої мети. Сама можливість вивчення духовної сфери конкретного суспільства на основі археологічних артефактів базується на уявленні про певну універсальність сприйняття сакрального людиною, що обумовлено спільним культурним походженням та законами психології.
Вивчення етнографічних джерел показує, що зв’язок релігійних ідей та дій з матеріальною культурою зовсім неоднозначний. Тим більш неоднозначно відбивають прояви сакрального археологічні джерела, бо вони ще й дуже фрагментарно подають минуле. Отже, на основі археологічних артефактів можна створити лише певні моделі, які стосуються окремих аспектів духовного світу давнього суспільства на досить загальному рівні, виходячи з закону універсальності відношення людини до сакрального.
Реконструкція сакрального світу давніх суспільств на основі археологічних матеріалів можлива лише із залученням даних багатьох інших наук. Власне метод складається з визначення певних матеріальних артефактів, якими оперує археологія, певним релігійним уявленням, які є об’єктом дослідження історії релігії, порівняльної міфології, етнології, соціології тощо. Він передбачає використання з цією метою ретроспективного і порівняльно-типологічного методів.

Завантажити (64,2 МБ – pdf)

Шлях до Полтави

Чухліб

Чухліб, Т. В. Шлях до Полтави: Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Т.В.Чухліб. — К.: Наш час, 2008. — (Сер. «Невідома Україна»).


Більше трьохсот років тому відбулося повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, а потім — сумнозвісна для України Полтавська битва. На жаль, із різних причин розуміння цих подій донині залишається в полоні народних міфів та ідеологічних нашарувань. А тому на основі вітчизняних і зарубіжних історіографічних здобутків, новознайдених документів і матеріалів автор висвітлює складні відносини між Українським гетьманатом і Московським царством в останні десятиліття XVII — на початку XVIII ст., тобто в добу правління І.Мазепи.
Автор також описує участь козацької України у «загальноєвропейській» Великій Північній війні 1700—1721 рр. на першому її етапі, досліджує мотивацію переходу І.Мазепи з-під зверхності царя Петра І до протекторату шведського короля КарлаХІІ Густава, міжнародні й військові аспекти Полтавської битви тощо, простежує діяльність наступника Мазепи — гетьмана Пилипа Орлика.
Крім того, у книзі приділено увагу сучасним проблемам відновлення національної пам’яті про доленосні для України та Росії події далекої давнини.

Завантажити (4,96 Мб – djvu)

Читати далі

Гетьманські столиці України

Hetmanski stolytsi Ukrainy_1

Вечерський В. Гетьманські столиці України / В.Вечерський. – К.: Наш час, 2008.

Книжка присвячена малодослідженому феномену української історії та культури – тим містам, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату – так званої Гетьманщини з 1654 р. до 1782 р. Адміністративними центрами гетьманської України в ті часи були послідовно міста Чигирин, Батурин, Глухів. Сьогодні вони є основними “віхами національної історії”, в них створені національні історико-культурні заповідними. Розповідь про ці міста дозволить спростувати чимало задавнених стереотипів.

Завантажити (16,4 Мб – djvu)